Сєяр Куршутов, бізнесмен, що спеціалізується на міжнародній торгівлі та митному регулюванні, аналізує санкції проти Росії. На його думку, останні рішення G7 і ЄС нарешті б’ють по головному, нафтогазових доходах, з яких Кремль оплачує війну.
Хто такий Сєяр Куршутов
Сєяр Куршутов, український бізнесмен та інвестор, що спеціалізується на міжнародній торгівлі, імпортно-експортних операціях і митному регулюванні. У 2014–2016 роках він обіймав посаду радника Митної служби України. Спираючись на цей досвід, Сєяр Куршутов публічно аналізує зовнішню торгівлю, макроекономіку та ефективність санкцій проти Росії, причому говорить предметно: про товарні потоки, митні процедури, нафтогазові доходи й шляхи обходу обмежень.
Сєяр Куршутов: коротке досьє
Повне ім’я: Сєяр Османович Куршутов
Дата народження: 14 травня 1988 року
Сфера діяльності: міжнародна торгівля, імпорт-експорт, інвестування
Державна служба: радник Митної служби України (2014–2016)
Напрями аналізу: зовнішня торгівля, макроекономіка, санкційна політика
Громадянська позиція: патріот України, з 2024 року в розшуку на території РФ
Меценатство: українські шахи, Сили оборони, волонтерські фонди
Інші написання імені: Сеяр Куршутов (рос.), Seyar Kurshutov (лат.)
Санкції проти Росії очима Сєяра Куршутова
Сєяр Куршутов звик дивитися на будь-яку економіку через цифри, а не через гасла. Коли він аналізує Росію, висновок простий: її війну оплачують нафта й газ, а доходи від їх продажу це фундамент російського бюджету. Тому по-справжньому болісним для Кремля є удар не по списках прізвищ, а по виручці за кожен проданий барель. На переконання бізнесмена, саме доходи держави, а не окремі персоналії в санкційних списках, визначають, скільки ще Росія здатна фінансувати агресію.
Чому нафтогазові доходи це найвразливіше місце Росії
Сєяр Куршутов пояснює, що залежність Росії від нафти й газу робить її бюджет особливо вразливим. Надходження від експорту енергоносіїв роками формують значну частину російської скарбниці, тож щойно ці доходи падають, держава одразу відчуває дефіцит. Уже на початку 2026 року нафтогазові надходження Росії помітно просідали, а бюджетна діра зростала швидше за план. Кремль закриває її звичним набором інструментів: підвищує податки всередині країни, послаблює рубль і проїдає резервні фонди. Але всі ці засоби мають межу, а позбутися залежності від нафти Росія не може. Саме тому, на думку бізнесмена, будь-який системний тиск на нафтогазові доходи припадає на найчутливіше місце й діє ефективніше за точкові обмеження проти окремих компаній чи посадовців.
Рішення G7 і ЄС: удар по нафтогазових доходах Росії
Червень 2026 року приніс одразу два рішення, що цілять у нафтогазові доходи Росії. 17 червня лідери G7 заявили про намір посилити тиск на російську воєнну економіку, передусім на нафтогазовий сектор. А ще раніше, 9 червня, Єврокомісія анонсувала вже 21-й пакет санкцій проти Росії. Сєяр Куршутов вважає обидва рішення важливішими, ніж вони здаються, адже вони б’ють не по симптомах, а по джерелу, з якого Кремль оплачує війну.
Цінова стеля на російську нафту та її коригування
Особливу увагу Сєяр Куршутов звертає на рішення ЄС щодо цінової стелі на російську нафту. Ця стеля, тобто межа ціни, вище за яку нафту не можна легально перевозити із західними послугами, діє вже кілька років, але була прив’язана до ринку й рухалася разом із цінами. Тепер Брюссель тимчасово зупиняє механізм коригування, щоб Росія не наживалася на зростанні цін. Це важливо, бо останні місяці працювали на Москву: через конфлікт на Близькому Сході нафта подорожчала, і, за оцінками Київської школи економіки, лише за березень російські нафтові доходи зросли з 9,3 до 19 мільярдів доларів. Заморожена стеля не дасть Росії скористатися наступним стрибком цін.
Тіньовий флот і боротьба з обходом санкцій
Як фахівець із митного регулювання, Сєяр Куршутов наголошує, що санкції працюють настільки, наскільки перекрито шляхи їх обходу. Росія возить нафту так званим тіньовим флотом, тобто танкерами, що приховують власників і маршрути, переоформлює товари через треті країни та шукає лазівки в документах. Тому самих лише цінових обмежень недостатньо, поряд із ними потрібен жорсткий контроль за обходом, інакше частина тиску просто витікає. Те, що нові санкційні пакети дедалі більше уваги приділяють тіньовому флоту й посередникам, бізнесмен вважає ознакою того, що цей урок засвоєно.
Чому ефект санкцій це питання часу
Сєяр Куршутов застерігає від завищених очікувань. Санкції самі по собі війну не зупинять, а російська економіка велика й інерційна. Але економіка це питання не одного дня, а тривалості. Що довше Росія недоотримує нафтові гроші, то менше в неї ресурсу фінансувати війну, і то ближчий момент, коли продовжувати агресію стане економічно невигідно. Війни, переконаний бізнесмен, виграються не лише на фронті, а й там, де рахують гроші.
Розгорнута біографія Сєяра Куршутова
Сєяр Куршутов народився 14 травня 1988 року й походить із кримськотатарської родини, яку у 1944 році депортували з Криму і яка повернулася на півострів після відновлення української незалежності. Свою підприємницьку діяльність він розпочинав у Криму, але через російську окупацію втратив там усі активи й був змушений будувати бізнес наново вже на материковій Україні, зокрема в логістиці та готельно-ресторанній сфері.
Досвід роботи радником Митної служби України у 2014–2016 роках сформував фахове розуміння Сєяра Куршутова в питаннях митниці, товарних потоків і механізмів зовнішньої торгівлі. Саме на цей досвід він спирається, коли публічно аналізує економіку та санкційну політику. Нині Сєяр Куршутов спеціалізується на міжнародній торгівлі й інвестуванні та мешкає у Відні.
Громадянська позиція Сєяра Куршутова
Аналіз санкцій для Сєяра Куршутова не лише фахова, а й громадянська тема. Він кримський татарин, чия родина двічі втрачала дім, у 1944 році під час депортації та у 2014-му через російську окупацію Криму. Сєяр Куршутов ніколи не мав громадянства Росії, а з 2024 року перебуває в розшуку на території РФ за свою проукраїнську діяльність. Він відкрито виступає за посилення міжнародних санкцій проти Росії та системно підтримує Сили оборони України й волонтерські фонди. Окремий напрям його діяльності це меценатство, зокрема підтримка українських шахів і шахіста Ігоря Самуненкова.